Ведуча 2. Та ні, когось не вистачає. А кого, самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.
Ведуча 1.
До школи радо хто спішить?
Хто старанно уроки вчить?
Хто хоче все на світі знать,
Усі їх завжди пізнають
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Усі. Шко-ля-рі!
Ведуча 2.
Хто радує і тат, і мам?
Хто кожну справу робить сам?
Хто дружно й весело співа,
Родину щастям зігріва?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Усі. Шко-ля-рі!
Ведуча 1. Що ж, вітайте! Ось він – наш веселий, дружний перший клас!
(Під спів пісні “Вчать у школі” заходять учні 1-го класу).
Учень. Любі гості, мами й тата,
В нас – букварикове свято.
Добре, що прийшли до нас,
У гості в перший клас.
Учень. Ми всіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо,
Усі вже букви знаємо,
Книжки читати вміємо
Учень. Усі зібрались в цьому залі,
Бо нині – свято Букваря.
Нам трішки сумно, трішки шкода, -
Прощання надійшла пора.
Учень. В першім класі – урочистий
День прощання з Букварем.
Пригадай, що ти колись-то,
Був маленьким школярем!
Учень. Літера перша і перше слово,
З книгою перша серйозна розмова,
Перша сторінка і друга сторінка,
Перша тривога і перша оцінка.
Навчився читати наш дружний клас.
Ви можете всіх поздоровити нас.
Учень. Буквар взяли ми перший раз,
Як зайшли у перший клас.
І як нам радісно сказати:
Тепер вже вміємо читати!
Учень. Ми всі були смішними малюками,
Зайшовши вперше в наш просторий клас.
Отримали ми зошит з олівцями,
За парту сіли самий перший раз.
Учень. Сьогодні веселий і радісний день.
Зібрались ми всі в цьому залі.
Читаємо вірші, співаєм пісень.
Ми зовсім дорослі вже стали.
ПІСНЯ «Перший раз у перший клас» Н. Май
(Заходить Баба Яга з букварем).
Баба Яга.
Книгу я знайшла чарівну,
В господарстві так потрібну.
По ній буду чаклувати,
Ягляточок навчати.
Яглику! Ти де сховався?!
Подивись-но, в мами цяця!
(Шукає Яглика і не знаходить)
Ото капосний малюк!
Геть відбився вже від рук!
Зараз мамця почаклує,
Вітерцем тебе придує.
(Чаклує, з’являється Яглик і помічає Буквар).
Яглик. Що ж це, матінко моя,
Невже Чорна магія!
Якісь знаки та карлючки
Мабуть, це Кощія штучки.
А це що?
Баба Яга. Це буква “о”.
Яглик. “О”? Отрута! Не бери!
Мерщій викинь, поклади!
Баба Яга.
Яглику, ти не турбуйся,
Заспокойся, угамуйся!
Справді, книга чари має,
Бо дітей читать навчає.
Будь-який малий школяр
Зна, що книга ця – Буквар,
Ось і ти навчись читати,
Досить вже байдикувати
600 років лише й знаєш,
Що гуляєш та гасаєш.
Яглик. Я читати?! Ти жартуєш!
Баба Яга. Ти мене погано чуєш?
(Ганяється за Ягликом, хоче посадити його за стіл учитись читати. Усаджує)
Букви вчи, не йди нікуди,
А то гірше тобі буде.
Ось тобі секундомір –
Потім себе перевір.
А прийде Кощій, наш тато,
Будеш йому звітувати!
Я ж лечу в ліс на нараду
І даю тобі пораду:
Швидше справою займися,
Часу не марнуй, учися!
(Яглик бере Буквар, сумно зітхає. Баба Яга виходить. Яглик сідає, гортає сторінки Букваря.Забігає Лінивиця і Яглик, свариться, тягнуть Букварик кожний до себе.)
Яглик. Це мій Буквар, моя мама його перша знайшла!
Лінивиця. А от і ні! Це мій Буквар, бо я його перша загубила!
Лінивця.
А чого ви всі тут зібралися? Вам не ліньки?
Краще б удома, на ліжку лежали.
От морока!
Треба вам оті уроки?
Краще грайтесь, розважайтесь
І нічим не переймайтесь.
Літери! Це просто дивно!
І кому вони потрібні?
У – горбате, А – нерівне
Цю не треба і вивчати.
А цією – у футбола грати.
Я без них не знаю лиха
І гуляю у дворі!
Краще б літери сиділи
У своєму букварі!
З мене приклад всі беріть
І уроків не учіть!
Лінивиця співає пісню
Ну що сказать? Ну що сказать?
Жила б і не тужила,
Якби ж от дітям розум дать,
Щоби уроки не учили.
Ну що сказать, іще сказать?
Хай добре знають всюди:
Кому потрібні Букварі?!
Та викиньте їх, люди!
Лінивиця.
Ой, дивися, що то там?
(Яглик озирається, а Лінивиця тим часом забирає Буквар)
Лінивиця. Обдурила! Не віддам!
(Дражнить Яглика і не віддає Буквар.)
Учень.
Не сваріться, не дражніться,
Витріть сльози, помиріться,
Бо сьогодні свято гарне,
І сумуєте ви марно!
Лінивиця.
Свято буде? Що ж, я вам
Цього Букварика віддам!
(Миряться усі)
Учениця. Я кинула ляльку Сиджу і мовчу.
Ой, ніколи гратись, бо літери вчу!
А ви знаєте, скільки ми літер вже вивчили?
Ой, як багато! Аж 33!
Шановні літери, ласкаво просимо на свято.
(Виходять букви Б, У, К, В, И)
Учень. Нас 33, нас 33,
У нас міцна сім'я.
Складаємо слова нові
Від А до Я.
Учень. Ми мрію любимо й книжки,
Життя у нас буя.
Вчимося в школі залюбки,
Від А до Я.
Учень. Знай рідну мову і вивчай:
Вона твоя й моя.
Та перш за все абетку знай
Від А до Я.
Вчитель. – Де ви, друзі, всі живете?
Звідкіля так дружно йдете?
Учень. І великі, і малі
Ми живемо в букварі.
За морями, за горами,
Кажуть, є така земля
Із усякими дивами,
І це царство Букваря.
Учень. В царстві тім
Живуть всі букви,
Крапка, кома і тире,
Знак питання всіх питає,
Знак окличний всіх вітає.
Але що це? Ось і цар.
Вас вітає сам Буквар.
(Входить Букварик)
Буквар. – Добрий день! В добрий час.
Радий, друзі, бачить вас!
Я – Букварик, вам відомий,
Дуже гарний, малюнковий,
Залюбки всіх вчу читати –
Нема часу спочивати!
Кожен рік мене гортають
Ніжні пальчики нові
Нехай розум здобувають
Любі дітоньки малі
1 учень. Ти, Букварику, у нас найголовніший. Ми будемо звітувати тобі, як навчилися читати і писати. До здачі останнього урочистого рапорту стояти струнко!
2 учень. Шановний Букварику! На свято прощання з тобою зібралися усі учні 1-Б класу. До проведення свята готові!
3 учень. За час навчання в першому класі вивчено 33 літери українського алфавіту, що допоможе нам вивчити й інші мови світу.
4 учень. Учнями класу перечитано, недочитано, зачитано до дірок сто художніх книжок.
5 учень. Списано, переписано, недописано в зошитах багато десятків сторінок.
6 учень. Загублено 5 поганих звичок, 17 ручок, 20 олівців, 10 гумок, 30 ґудзиків, 3 гривні й 58 копійок.
7 учень. Над важкими правилами «заморочено» 5 голів, зламано 4 стільці, 6 замків у портфелях, згризано 16 простих олівців.
8 учень. На території школи розбито 1 клумбу, 2 шибки, 6 носів і 3 коліна.
9 учень. Клас живе цікаво і не збирається зупинятися на досягнутому.
Рапорт зданий!
Букварик. - Ой-ой-ой! Оце навчив! Оце дожився!
Учень. - Букварику, не журися! Це ми навмисне!
Ми тебе розсмішити хотіли, щоб веселіше було.
Буквар. - Так це неправда?
Учень. - Звичайно! А коли і правда, то тільки трішечки! Зовсім небагато.
Учень. Обіцяємо старанно вчитися, не гулять.
А якщо поставлять «двійку»
Будем класом страйкувать!
Учень. Оберемо депутата
І дамо такий наказ!
Щоб перерв було багато,
А урок на тиждень раз!
Вчитель. – Присядь, Букварику, ось тут і послухай слова подяки для тебе.
Пісня «Мій букварик»
Вбігає Шапокляк
Я весела Шапокляк,
Зі святом вас вітаю!
Посилаю вам привіт
І завдання для вас маю.
Відповідай, коли мастак,
Єдиним словом «ні» чи «так»!
Треба гарно вам читати?( Так)
Треба менших ображати?(Ні)
На перерві пострибати?(Ні)
А всі парти пописати?(Ні)
Друга треба виручати?(Так)
А треба слухати матусю?(Так)
Тоді дратуйте хоч бабусю?(Ні)
У школі вибийте шибки !(Ні)
Учительці робіть все навпаки!(Ні)
Брудне взуття носіть у школу!(Ні)
І книги кидайте додолу!(Ні)
Завжди старших поважайте!(Так)
І малюків не ображайте! (Так)
- Діти, чи хочете друзями моїми стати? Я краще за вчительку буду навчати.
- Ні, не хочемо!
- З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити.
Пісня «Вчимося в нашій школі»
(на мотив «В траве сидел кузнечик»)
1. Вчимося в нашій школі,
Ми ходим в перший клас.
Проблем у нас доволі,
Усі жаліють нас.
Приспів:
Собі уявіть, собі уявіть,
Проблем у нас доволі.
Собі уявіть, собі уявіть,
Усі жаліють нас.
2.Уроки такі довгі,
Немає їм кінця.
А хочеться погратись,
Сховатись за стільця.
Приспів:
3.Читати ми навчились,
Писати гарно теж.
Ніколи не лінились
Невдах нема у нас.
Приспів:
4.Ми зрілі вже малята,
Але не малюки.
Бо цілий рік у школі
Учились добре ми.
Приспів:
Учень. А зараз весела перерва.
Знайте, хто сміється,
Тому добре живеться.
Хай про перші наші кроки
І круті стежинки
Нагадають вам сьогодні
Веселі смішинки.
Хлопчик. – Тату! Купи мені барабан.
Хлопчик. – Та у нашій, сину, хаті шуму й так уже багато.
Хлопчик. – А я на ньому буду грати, як ви ляжете вже спати.
Хлопчик. – Андрію, якщо ти знайшов 3 гривні у лівій кишені і 2 гривні у правій…
Хлопчик. – Значить, я одягнув чужі штани.
Хлопчик. – Івасику, коли ти перестанеш носити додому двійки?
Хлопчик. – На канікулах, тату!
Учениця. Я оце згадала,
Як погано я читала.
Приголосні й голосні,
навіть снилися мені!
Навіть падали сльозинки
На букварика сторінки!
Та старалась я не марно,
Бо тепер читаю гарно!
Учень. В портфелику букварик
До школи я ношу,
І більше маму й тата
Читати не прошу.
І слухає бабуся, всміхається дідусь,
Букварик їм читаю,
Бо добре я учусь.
Ведуча 1. До вашої уваги частівки.
Частівки
1. Приготуйте фотоплівки
І зніміть на згадку нас.
Заспіває вам частівки
Наш веселий перший клас.
2. Продзвенів уже дзвінок,
Починається урок.
Ой, коли він вже мине,
В нас голівонька гуде.
3 . Задають учителі
Нам такі задачі,
Що над ними дуже часто
Тато й мама плачуть.
4.Діти літери учили,
Нічками не спали.
Їсти, питоньки хотіли.
Та часу не мали.
5.Нам уроків задають
Більше все та більше.
Перший клас, як інститут-
Не буває гірше.
6. -Я працюю наче бджілка,
Бач, як гарно я пишу.
-Дай мені до понеділка,
Завтра мамі покажу.
7. Хоч і важко вчитись нам,
та ми не здаємся,
головне уміть списати,
ось тоді "прорвемся”.
8. Не сумуйте мама й тато
вчіть за нас уроки
і тоді в житті ніколи
не буде мороки .
9.Як би не було води,
Не було б і кружки,
Як би не було хлоп’ят,
Хто б співав частушки?
Букварик.
Ну ж бо, М, дай руку А.
Ну ж бо МА дай руку МА.
Мама, матінко, матусю –
Тихо ручкою скриплю.
Подивись, швиденько, мамо -
Ось як я тебе люблю!
Учень.
На світі добрих слів живе чимало,
Та всіх добріше і ніжніш одне –
Із двох складів простеньке слово ,,мама,,
Й немає слів рідніших, ніж оце!
Учень.
Моя хороша, добра, ніжна,
А також лагідна й привітна.
Ти любиш донечку і сина.
У всіх дітей одна-єдина,
Світи мені, як сонце ясне,
Я щиро зичу тобі щастя.
Пісня “Мама двері відчиня...”
Вчитель. А зараз ми разом з Буквариком вручимо посвідчення нашим першокласникам. Це подяка за їхню старанність, увагу, кмітливість, бажання вчитися. ОТОЖ…
Всі букви :
Нас 33! Нас 33!
Гарні, рівні, не криві
Ми всі від А до Я
Алфавітова сім'я.
Букварик побажань
А - активності творчої.
Б - безхмарності небесної.
В - віри розсудливої.
Г - глузду неміряного.
Д - достатку життєвого.
Е - економії розумної.
Є - єдності сімейної.
Ж - життя безкінечного.
З - здоров я безмежного.
І - імені чистого.
К - кохання доброго.
Л - людяності щирої.
М - мрії здійсненої.
Н - наснаги професійної.
О - обрію барвистого.
П - посмішки чуйної.
Р - радості всесильної.
С - спокою літнього.
Т - теплоти родинної.
У - успіху великого.
Ф - фантазії гармонійної.
Х - хліба цілющого.
Ц - царини домашньої.
Ч - чарівності приємної.
Ш - широти духовної.
Щ - щастя невичерпного.
Ю - юності сердечної.
Я - ясності майбутньої.
Букварик
Закінчується наше свято.
Мені, Букварику, пора –
Чекає інша дітвора.
Діти:
Ніколи не забудемо
Ми друга Букваря.
І завжди вчитись будемо
Для щастя і добра.
Пісня «Гей, чули, чули, чули…»
на мотив пісні «Із сиром пироги» .
1.Прийшли ми всі на свято,
На свято букваря,
І вивчили всі букви,
Усі – від а до я!
Гей, чули, чули, чули,
Гей, чули, чули ви.
З буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди.
2.Завершується свято,
Вшануймо букваря,
Відкрив він нам дорогу
До знань від а до я.
Гей, чули, чули, чули,
Гей, чули, чули ви.
З буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди.
Учень. Добрий Букварику, перша книжко!
Хочеться навіть поплакати трішки…
Жаль розлучатися, хоч і треба,
Ми не забудем ніколи про тебе.
Учень. Прощавай, Букварику,
В школі перший друже,
Ми тобі, Букварику,
Дякуємо дуже!
Ведуча 2. Позаду – нелегкий перший рік навчання. І на порозі другого класу естафету від Букварика приймають підручники, які навчатимуть вас далі.
Буквар. Читанка добра, бери естафету,
Веди школярів шляхами планети.
Читанка.
Я – читанка нечитана,
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
Про наш чарівний час.
Букварику, мій братику,
Розумна голова,
Твої веселі літери
Складуть мої слова.
А ти спочинь до вересня,
Чи просто – погуляй.
Букварику, мій братику,
Спасибі! Прощавай!
Математика. 1, 2, 3, 4, 5 –
Вміють діти рахувать,
Але хто мене не знає,
Хай даремно не гуляє.
Щоби весело гулять,
Всі уроки треба знать!
Дуже точна я наука,
Вчіть мене лише на 10, 11 і 12!
Українська мова. Я не з лісу, я не з поля,
Нелегка у мене доля.
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала
І від роду і до роду
Зберігала свою вроду.
Всі народи мову мають,
Всі пісень своїх співають,
Бо хто має мову рідну,
Той багатий, а не бідний.
1-й учень
Перший раз в перший клас!
Рік тому зустрів він нас.
Потім підем в клас наступний —
Вітер хай нам дме попутний.
2-й учень
Одне одного ми любим,
Станем всі за одного.
Вчитись в другім класі будем,
Всі ми хочемо цього.
3-й учень
Ну, а вчителька як буде?
Що, покине усіх нас?
Ні, вона разом із нами
Переходить в другий клас!
Вчитель.
Вам, шановні батьки,
«Спасибі» хочу я сказати
Із щирим вчительським теплом
За допомогу у навчанні,
За участь в виставках робіт,
За те, що вчились рахувати,
Старанно букви всі писати
Та гарно – гарно малювати.
Це – перший крок.
Попереду ще 10 років.
Отож, навчайтеся батьки,
І кожен день робіть уроки.
Випускний бал для 4 класу
Ведуча
Роки, роки!
Невпинні, невблаганні,
Вони пливуть рікою в небуття,
В безодні тихо тонуть і зникають…
На жаль, рокам немає вороття
Та пам’ять, - джерело життя й безсмертя,-
Вихоплює із глибини років
Те, що було найкраще, наймиліше
Що не заблудить в гущавині віків.
Вчитель
